Проблеми, які потребують розв’язання.

Європейська інтеграція України передбачає забезпечення ефективного функціонування інститутів, які гарантуватимуть верховенство права, додержання прав і свобод людини і громадянина, їх ефективний захист. У зв’язку з цим, одним з ключових завдань є усунення дублювання контролюючих функцій між Державною екологічною інспекцією України та Державною інспекцією сільського господарства України, Держрибагентством України, Держлісагентством України.

Авторитет державних органів у сфері охорони навколишнього природного середовища залежить не лише від показників, виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства, а і від довіри населення до природоохоронних органів, як захисників індивідуальних та суспільних інтересів громадян, їх конституційного права на чисте довкілля та додержання контролюючими органами принципу верховенства права.

На виконання підпункту 10 пункту 7 Витягу з Протоколу № 58 засідання Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 та пункту 2 доручення Прем’єр-міністра України Яценюка А.П. від 7 квітня 2014 року № 7843/1/1-14 розпочато підготовку та подання в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проекту рішення щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та затвердження схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів та доопрацьовано з урахуванням результатів наради, проведеної Прем’єр-міністром України Яценюком А.П. 17 червня 2014 року, а також відповідно до протоколу наради про результати обговорення питання скорочення кількості центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд (контроль) у відповідних сферах, від 30 липня 2014 року та протоколу засідання Робочої групи з питання оптимізації контрольно-наглядових функцій та повноважень органів виконавчої влади від 04 серпня 2014 року та пунктів 186, 188 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4.03.2015 № 213-р.

Верховна Рада України 21 лютого 2014 року прийняла Закон України № 742-VII «Про відновлення дії окремих положень Конституції України», повернувши редакцію Конституції України зі змінами, внесеними законами України від 08 грудня 2004 року № 2222-IV, від 01 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII. Крім того, 27 лютого 2014 року парламентом було прийнято нову редакцію Закону України «Про Кабінет Міністрів України» № 794-VII та внесено зміни до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» № 795-VII, щодо приведення його у відповідність до Конституції України.

Відтак, на сьогодні положеннями відновленої Конституції України здійснено перерозподіл повноважень між Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим Україна перейшла від президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської.

Так, відповідно до пунктів 9 та 91 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
Аналогічні положення містяться у частині першій статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», частині другій статті 16, частині першій статті 18 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є:

• підвищення ефективності роботи у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства;
  
• скорочення кількості центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний нагляд (контроль) у відповідних сферах державного нагляду (контролю);
  
• усунення дублювання функцій здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства під час використання рибних, інших водних живих ресурсів, лісів та ведення мисливського господарства і полювання, а також використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів;
  
• створення єдиного контролюючого органу у сфері охорони довкілля та передача йому всіх функцій контролю в цій галузі;
  
• зменшення кількості проведення перевірок та підвищення їх ефективності із забезпечення принципу «якість перевірок, а не кількість»;
  
• запровадження європейської системи підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів Держекоінспекції України, застосування єдиних уніфікованих стандартів підготовки, для забезпечення ефективної взаємодії з природоохоронними органами держав — ¬учасниць Європейського Союзу;
  
• визначення дієвих засобів та механізмів контролю за діяльністю Держекоінспекції України;
  
• підвищення рівня довіри населення до Держекоінспекції України та її територіальних органів, а також авторитету їх спеціалістів;
  
• підвищення ролі інститутів громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина на право чистого довкілля;
  
• налагодження ефективної співпраці з населенням та місцевими громадами.
  

Реалізація Концепції дасть змогу сформувати функціональну та ефективну систему єдиного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, якісно вдосконалити природоохоронну діяльність, підвищити ефективність та забезпечити своєчасність реагування на сучасні виклики та загрози.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» передбачено покладання функцій Державної інспекції сільського господарства України із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів – на Державну екологічну інспекцію України.

Однак, на цей час не врегульовано питання усунення дублювання повноважень Держекоінспекції між Держлісагентством та Держрибагентством у сфері охорони використання та відтворення лісів, мисливського господарства та полювання, охорони, використання та відтворення рибних та інших водних біоресурсів відповідно.

Концепцією передбачено усунення дублювання функцій при здійсненні державного контролю у сфері охорони використання та відтворення лісів, мисливського господарства та полювання, охорони, використання та відтворення рибних та інших водних біоресурсів між Держекоінспекцією, Держлісагентством та Держрибагентством.

Прийняття Концепції надасть змогу додатково оптимізувати здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, посилить ефективність перевірок суб’єктів господарювання, зменшить тиск контролюючих органів на ведення бізнесу, мінімізує корупційні прояви.
Реалізацію Концепції передбачається здійснити двома етапами протягом 2015—2016 років.

На першому етапі (2015 рік) передбачається:

• підготувати та схвалити план заходів з реалізації Концепції із зазначенням строків здійснення заходів та виконавців;
  
• розробити проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади» та подати на розгляд Кабінетові Міністрів України щодо усунення дублювання функцій при здійсненні державного контролю у сфері охорони використання та відтворення лісів, мисливського господарства та полювання, охорони, використання та відтворення рибних та інших водних біоресурсів між Держекоінспекцією, Держлісагентством та Держрибагентством;
  
• розробити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів»;
  
• розробити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»;
  
• внести зміни до Положення про Державну екологічну інспекцію України, в якому врахувати функції та повноваження, які передаються Держекоінспекції України від інших центральних органів виконавчої влади;
  
• провести організаційні заходи з переведення працівників Держсільгоспінспекції, Держлісагентства та Держрибагентства у штат Держекоінспекції України;
  
• провести необхідні зміни в організаційній структурі Держекоінспекції України, у тому числі шляхом вивільнення працівників та оптимізації штату.
  

На другому етапі (2016 рік) передбачається:

• здійснити інституційні, законодавчі та функціональні перетворення після прийняття законодавчих актів про відповідні органи, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України;
  
• здійснити організаційні заходи, спрямовані на стале, ефективне та злагоджене функціонування системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
  

Шляхи і способи розв’язання проблеми
Реформування системи здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів повинно здійснюватися із додержанням таких принципів:

• верховенство права;
  
• деполітизація;
  
• зменшення кількості проведення перевірок та підвищення їх ефективності із забезпечення принципу «якість перевірок, а не кількість»;
  
• підзвітність та прозорість у роботі;
  
• тісна взаємодія з населенням та місцевими громадами;
  
• професійна підготовка спеціалістів органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
  

Реалізацію Концепції передбачається здійснити шляхом:

• вивчення та застосування передового світового досвіду на прикладі Республіки Польща та інших європейських держав щодо функціонування органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здатного забезпечити реалізацію проєвропейських реформ та ліквідувати корупційні схеми у сфері охорони довкілля;
  
• усунення дублювання функцій державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів між різними органами виконавчої влади;
  
• забезпечення організаційної єдності і ефективної керованості системи органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
  
• перетворення Державної екологічної інспекції України на єдиний центральний орган виконавчої влади європейського зразка, що реалізаціє державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду; за екологічною та радіаційною безпекою (у тому числі у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення) під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів; біологічною і генетичною безпекою щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів (ГМО) у відкритій системі; поводженням з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) і небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами;
  
• створення ефективного механізму співпраці між Державною екологічною інспекцією України, її територіальними органами та органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, які відповідають за розміщення та складування сміття на відповідних територіях, з метою оперативної ліквідації самовільно влаштованих смітників та прибирання засмічених території;
  
• створення оперативних підрозділів Державної екологічної інспекції України, її територіальних органів, які працюватимуть цілодобово сім днів на тиждень, з метою оперативного реагування на скарги громадян щодо забруднення об’єктів довкілля;
  
• внесення змін до законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів, які посилять відповідальність (як приклад, чинна норма статті 73 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність громадян за засмічення лісів відходами у вигляді штрафу в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважаємо, що така відповідальність має бути збільшена принаймні у 50 разів) і буде запобіжною нормою у попередженні вчинення правопорушень, а також доповнення законодавства про адміністративну відповідальність у сфері охорони довкілля новими нормами, які нададуть змогу посадовим особам Держекоінспекції України та її територіальних органів накладати адміністративні стягнення за засмічення навколишнього середовища побутовим сміттям;
  
• визначення на законодавчому рівні загальної структури Держекоінспекції України з урахування таких умов:
  

- територіальні органи Держекоінспекції утворюються в установленому порядку згідно територіально-адміністративного устрою України.
визначення ефективної функціональної структури Державної екологічної інспекції України, зокрема:
- розмежування компетенції, недопущення дублювання повноважень, визначення функцій та оптимальної чисельності;
- ліквідація функцій територіальних органів Державної інспекції сільського господарства України щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів;
- ліквідація функцій територіальних органів Держрибагентства України з передачею їх функцій територіальним органам Держекоінспекції України в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю) за використанням рибних та інших водних живих ресурсів;
- ліквідація функцій територіальних органів Держлісагентства України з передачею їх функцій територіальним органам Держекоінспекції України в частині здійснення заходів державного нагляду (контролю) за використанням лісу та веденням мисливського господарства і полювання.
деполітизації діяльності органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема:
- створення системи менеджменту та визначення механізму контролю для мінімізації прийняття рішень керівниками під впливом політичних сил чи власних політичних уподобань;
- упровадження механізму сталості професійного складу єдиного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з яким відставка Кабінету Міністрів України або Міністра екології та природних ресурсів України не призведе до звільнення з посад керівників таких органів;

• застосування в діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів сучасних автоматизованих інформаційних, телекомунікаційних та інших систем, зокрема упровадження:
  

- єдиної системи електронного документообігу із сучасними механізмами її захисту, уніфікованими базами даних, системою планування поточної діяльності та дистанційного контролю за якістю роботи окремих виконавців;
- інтерактивних ресурсів з можливістю відображення в режимі реального часу вчинених правопорушень, локалізації та позиціонування сил та засобів природоохоронних органів;
- захищених засобів відеофіксації на потенційно екологічно-небезпечних об’єктах, службових спеціалізованих транспортних засобах, а також форменому одязі державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища;
- терміналів реєстрації відвідувачів із зазначенням часу перебування в окремих приміщеннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
- системи безготівкової оплати штрафів за порушення вимог природоохоронного законодавства.
упровадження сучасних професійних стандартів службової діяльності та професійної підготовки спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема:
- визначення диференційованих нормативів штатної чисельності та навантаження;
- створення рейтингової системи тестування та відбору кандидатів на службу;
- проведення періодичної переатестації спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів за участю представників громадськості та з урахуванням громадської думки.

• запровадження антикорупційних та антидискримінаційних обмежень для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
  
• упровадження сучасної європейської моделі освіти, ступеневої підготовки спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
  
• мінімізації упередженого ставлення спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів до фізичних та юридичних осіб, зокрема:
  

- запровадження дієвих форм та методів контролю за виконанням службових обов’язків, персональної відповідальності за дії (бездіяльність) та прийняті рішення;
- можливості ідентифікації та визначення приналежності спеціаліста до того чи іншого структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади та його територіальних органів, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (індивідуальні шеврони, жетони, номери або беджі);
- максимальної регламентації дій посадових осіб у стандартних та позаштатних ситуаціях;
- забезпечення зворотного зв’язку з різними верствами населення (листування, особисті прийоми, соціальні мережі, електронне листування, телефонні консультації, гарячі лінії тощо), що сприятиме дотриманню законності та прозорості під час прийняття посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів відповідних рішень.

• створення сприятливих правових умов для максимально широкого залучення населення та інститутів громадянського суспільства до прийняття управлінських рішень, а також розвитку форм демократичного цивільного контролю.
  

Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

• усунення дублювання функцій державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства під час відтворення і охорони природних ресурсів (використання рибних, інших водних живих ресурсів, лісів та ведення мисливського господарства і полювання, а також використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів);
  
• додержанню принципів верховенства права, неупередженості, доброчесності та дотриманню прав і свобод людини і громадянина під час провадження діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
  
• узгодженню стандартів діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів з відповідними стандартами європейських країн;
  
• деполітизації та позапартійності, унеможливленню використання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у політичних, приватних чи комерційних інтересах;
  
• досягненню зрозумілості та передбачуваності діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також побудові якісної багаторівневої системи звітності, контролю та відповідальності перед суспільством;
  
• підвищенню ефективності координації та взаємодії територіальних органів і структурних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, чіткому визначенню їх повноважень та усуненню дублювання функцій;
  
• формуванню якісно нового підходу до підготовки спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, спрямованого на розвиток у них ініціативи, самостійності в прийнятті рішень та почуття особистої відповідальності;
  
• скороченню чисельності посадових осіб центральних органів виконавчої влади, які виконують керівні та управлінські функції, підрозділів, підприємств, установ та організацій, що виконують аналогічні завдання і функції;
  
• підзвітності, прозорості та підконтрольності дій і рішень посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів перед суспільством;
  
• підвищенню авторитета спеціаліста центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та престижу служби в зазначеному органі;
  
• підвищенню рівня довіри населення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначенню громадської думки одним із основних критеріїв оцінки його діяльності.
  

Обсяг фінансових ресурсів

Фінансування заходів з реалізації Концепції у 2016 році здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передбачаються на утримання відповідних органів державної влади, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Для визначення обсягів фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції у 2015—2016 роках, буде проведено стратегічне планування для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів і кожного центрального органу виконавчої влади, за результатами якого визначатимуться витрати, покриття яких здійснюватиметься у межах поточних обсягів фінансування, а також за рахунок додаткових бюджетних коштів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Реалії сьогодення висувають на перший план вирішення проблем удосконалення системи управління в державних інститутах у напрямі забезпечення якості та ефективності виконання відповідних функцій і надання послуг. Тому вирішення проблеми ефективності державного управління у сфері екології посідає нині одне з перших місць і є надзвичайно актуальним.
Проект Концепції реформування Державної екологічної інспекції України підготовлений фахівцями Держекоінспекції України є важливим документом з точки зору формування загального бачення реформування галузі, визначення проблем, засобів і строків їх вирішення та очікуваних результатів.
В представленому на розгляд громадськості документі є багато позитивного, проте існує багато положень, які на наш погляд потребують певних змін, уточнень, конкретизації та доповнень.

До певних недоліків проекту Концепції, які необхідно доопрацювати можна віднести наступні:

Так, з самого початку пропонуємо додати розділ «Загальна частина» в якому необхідно викласти головну мету та обгрунтувати необхідність реформування Державної екологічної інспекції України з посиланням на відповідні рішення Кабінету Міністрів України та інших ЦОВВ.

В розділі «Проблеми, які потребують розв’язання» наголошується, головним чином, на одній проблемі, зокрема:
«Європейська інтеграція України передбачає забезпечення ефективного функціонування інститутів, які гарантуватимуть верховенство права, додержання прав і свобод людини і громадянина, їх ефективний захист. У зв’язку з цим, одним з ключових завдань є усунення дублювання контролюючих функцій між Державною екологічною інспекцією України та Державною інспекцією сільського господарства України, Держрибагентством України, Держлісагентством України».

Вважаємо, що усунення дублювання та консолідація контролюючих функцій в межах Держекоінспекції є необхідним кроком, що має призвести до підвищення ефективності та результативності нагляду та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища. Разом з тим, звертаємо вашу увагу, що дублювання контролюючих функцій є не єдиною проблемою, яка потребує розв’язання та повинна бути висвітлена в концепції. Тому, пропонуємо розширити перелік проблем відповідно до пріоритетів державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Крім того, обгрунтування того, що …одним з ключових завдань є усунення дублювання контролюючих функцій… у звязку з європейською інтеграцією,… одержання прав і свобод людини.. потребує удосконалення, адже,
ефективне функціонування інститутів... вимагає не просто європейська інтеграція, а суспільство (громадяни України) незалежно від вектору інтеграції... і будь-які реформи мають відбуватися не задля євроінтеграції, а виключно заради добробуту людини в цій країні... тому таке обгрунтування проведення реформи виглядає недосконалим...
Обгрунтування має спиратися хоча б на ст. 16 Конституції України де йдеться про забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України.... і може бути викладене наступним чином…
Відсутність стратегії реформування органів державного нагляду (контролю), непослідовність дій і прямі помилки не дали змогу створити ефективну, в умовах сучасного динамічного та мінливого середовища, цілісну систему контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища.
У зв’язку з цим, одним з ключових завдань є якісне реформування системи управління охороною навколишнім природним середовищем та екологічною безпекою у відповідності до сучасних вимог, з урахуванням Європейського вектору України та у відповідності із визначеними параметрами суспільно-економічного розвитку держави.

На стор. 2. Проекту Концепції зазначається:
«Відтак, на сьогодні положеннями відновленої Конституції України здійснено перерозподіл повноважень між Верховною Радою України, Президентом України та Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим Україна перейшла від президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської …»
Це загальновідомі речі, які в рамках даного документу не несуть особливого змістовного навантаження, пропонуємо це виключити.

Зауваження до розділу «Мета і строки реалізації Концепції»:
Метою Концепції має бути:
підвищення ефективності не роботи, а усієї системи державного нагляду (контролю)…
створення єдиного органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та передача йому всіх функцій контролю в цій галузі;

Необхідно додати наступне:

Забезпечення поетапного приведення стандартів роботи Держекоінспекції України та територіальних підрозділів у відповідність до вимог директив ЄС, впровадження яких є невід'ємною частиною виконання Угоди про асоціацію України з ЄС (додаток ХХХ до глави 6 «Навколишнє природне середовище» розділу V «Економічне і галузеве співробітництво»)
Створення єдиної уніфікованої електронної системи доступу до інформації про дозволи, звіти, матеріали перевірок у сфері довкілля (PRTR+) для органів влади та громадськості з метою надання доступу кожному громадянину до даної інформації та підвищення ефективності електронного врядування у сфері охорони довкілля.
Встановлення системи оцінки якості атмосферного повітря відносно забруднювачів атмосферного повітря (створення інфраструктури для оцінки якості атмосферного повітря, моніторинг якості повітря, який відповідав би вимогам Директиви 2008/50/ЄС
Там де йдеться про:
«запровадження європейської системи підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів Держекоінспекції України, застосування єдиних уніфікованих стандартів підготовки, для забезпечення ефективної взаємодії з природоохоронними органами держав — ¬учасниць Європейського Союзу; - на наш погляд потребує уточнення, днталізації щодо європейської систеим підготовки…
визначення дієвих засобів та механізмів контролю за діяльністю Держекоінспекції України; - потребує уточнення які власне «засоби і механізми» та з боку кого (де суб’єкт) здійснюватиметься контроль;
підвищення рівня довіри населення до Держекоінспекції України та її територіальних органів, а також авторитету їх спеціалістів; - потребує уточнення за рахунок чого (яких змін, заходів) цього можна досягнути?
підвищення ролі інститутів громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина на право чистого довкілля; - цей пункт потребує зміни, а саме …в забезпеченні громадського контролю…
На першому етапі (2015 рік) передбачається:
…
провести організаційні заходи з переведення працівників Держсільгоспінспекції, Держлісагентства та Держрибагентства у штат Держекоінспекції України; - переведення має відбуватись з переатестацією та згідно ЗУ «Про очищення влади» від 16.09.2014 № 1682-VII
провести необхідні зміни в організаційній структурі Держекоінспекції України, у тому числі шляхом вивільнення працівників та оптимізації штату – крім вивільнення, потрібно ще буде набирати нових працівників.

Зауваження до розділу «Шляхи і способи розв’язання проблеми»:
Реформування системи здійснення державного нагляду… повинно здійснюватися із додержанням таких принципів (викласти у наступній редакції):
верховенства права;
законності;
деполітизація; - замінити на принцип політичної нейтральності;
ефективності;
підзвітності та прозорості;
тісної взаємодії з громадськістю;
професіоналізму.

Реалізацію Концепції передбачається здійснити шляхом:
внесення змін до законодавства про відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів, які посилять відповідальність (як приклад, чинна норма статті 73 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність громадян за засмічення лісів відходами у вигляді штрафу в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважаємо, що така відповідальність має бути збільшена принаймні у 50 разів) і буде запобіжною нормою у попередженні вчинення правопорушень, а також доповнення законодавства про адміністративну відповідальність у сфері охорони довкілля новими нормами, які нададуть змогу посадовим особам Держекоінспекції України та її територіальних органів накладати адміністративні стягнення за засмічення навколишнього середовища побутовим сміттям; - останню частину пропонуємо викласти в такій редакції:
доповнення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про адміністративну відповідальність за порушення у сфері охорони довкілля новими нормами, які нададуть змогу посадовим особам Держекоінспекції України та її територіальних органів отримувати частину винагороди у вигляді 10% від суми накладеного штрафу (та/або % від розміру стягнутих збитків, завданих НПС, які розраховувала конкретна посадова особа)
внесення змін та доповненнь до інших НПА, у частині стимулювання небайдужої громадськості до участі у природоохоронних заходах, а також на зменшення кількості порушень природоохоронного законодавства, які є компетенцією громадських інспекторів з охорони довкілля, зокрема ініціювати перед Кабінетом Міністрів України внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів від 17.09.1996 №1147 (у редакції ПКМУ від 17.09.2014 №464) «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» та доповнити розділ 5 «Охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу» Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, наступним пунктом:
50-1. Відшкодування витрат громадських інспекторів з охорони довкілля, що виникають у зв’язку з проведенням заходів контролю (нагляду) у сфері охорони тваринного світу, водних живих ресурсів та боротьби з браконьєрством (паливно – мастильні матеріали, амортизаційні втрати під час використання власного автотранспорту, тощо).
деполітизації діяльності органу виконавчої влади, … зокрема
- створення системи менеджменту та визначення механізму контролю для мінімізації прийняття рішень керівниками під впливом політичних сил чи власних політичних уподобань; - потребує уточнення (не зрозуміло як ця система має функціонувати).

- упровадження механізму сталості професійного складу єдиного центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з яким відставка Кабінету Міністрів України або Міністра екології та природних ресурсів України не призведе до звільнення з посад керівників таких органів – мабудь мова йде про розмежування політичних й адміністративних посад, тоді потрібно вводити посаду керівника апарату ДЕІ, а людина, яка займатиме цю посаду не підлягатиме звільненню у разі зміни керівництва.
- мінімізації упередженого ставлення спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, … до фізичних та юридичних осіб… - визнаючи необхідність мінімізації ми тим самим визнаємо існування упередженого ставлення, що є порущенням чинного законодавства… а з іншого боку, що розуміється під упередженим ставленням не зрозуміло…
- створення сприятливих правових умов для максимально широкого залучення населення та інститутів громадянського суспільства до прийняття управлінських рішень, а також розвитку форм демократичного цивільного контролю – потребує суттєвого розширення та уточнення щодо взаємодії з інститутами громадянського суспільства.
Зауваження до розділу «Очікувані результати»
Реалізація Концепції сприятиме:
формуванню якісно нового підходу до підготовки спеціалістів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду … спрямованого на розвиток у них ініціативи, самостійності в прийнятті рішень та почуття особистої відповідальності; - не зрозуміло в чому суть нового підходу, про нього ніде не сказано в основній частині Концепції.
Очікувані результати носять загальний характер і недостатньо конкретизовані.
Загальний висновок. Проект Концепції потребує суттєвого доопрацювання.