Громадський екоконтроль силами ОМС - Сторінка 2 - Форум еколога

Повідомлення # 19 | 17:40 13.06.2015

Цитата pobratum (

)

пройшов з Міністерством молоді та спорту виграв безліч судів результат виконання 0

Стаття 382 ККУ
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб

Що тут додати?!

Ну, добре, зараз не про це...
Так і не зрозумів, що тоді пропонуєте Ви? Залюбки б обговорив

Цитата

При Міністерстві молоді та спорту діє безліч псевдогромадських організацій, які є основною корупційною ланкою у схемах із розкрадання коштів державного бюджету та поборів зі спортсменів

Доречі

Якщо це таке собі намагання жбурнути камін "в наш огород", то даремно

Якби Ви ознайомились з нашими офіційними документами, то зразу зрозуміли б - ми не можемо навіть копійку отримати з держбюджету чи спонсорську допомогу від будь-яких інших юросіб (приватних, державних, без різниці)

Згідно вимог чинного законодавства. Так що тут мимо

причому діємо ми, "ні при кому" і немаємо жодного стосунку до Мінприроди, ДЕІ і тд і тп. Хоча своєю діяльністю їх нерідко дістаємо

Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч - на наступне покоління

профиль

Повідомлення # 29 | 10:08 12.07.2015

Стаття в липневому номері газеті Полювання та риболовля
Браконьєрство під прикриттямпапірцяСеред різних форм і видів правопорушень у полюванні браконьєрство підприкриттям папірця є одним з наймасовіших, різноманітних і найважчим для
попередження, розкриття й покарання. І, хай як шокуюче це звучить для наших
читачів, найчастіше мисливці навіть не підозрюють, що вони є учасниками такого
незаконного полювання.Сьогодні в Україні більша частина незаконного добування копитних і цінниххутрових звірів, у тому числі й зайця, проводиться під прикриттям яких-небудь
дозвільних документів – ліцензій, відстрільних карток, дозволів на відстріл
(селекційний, діагностичний, відстріл шкідливих хижаків і бродячих тварин). Як
саме це відбувається? Більшість варіантів не є секретом, звичайна справа: з відстрільними
картками на пернату дичину мисливці стріляють і зайця, і навіть копитних; з
тими ж відстрілками на пернату дичину, але без дозволу добувати фазана й
куріпку – однаково стріляють і фазана, й куріпку; з дозволами на лисицю й вовка
– стріляють і зайців, і копитних; з дозволами на відстріл сірої ворони
(навесні) – стріляють гусей; з ліцензіями на один вид копитного звіра
(наприклад, на козулю) – стріляють усе, що попадеться; з нормою відстрілу в 5-6
лисух на одного мисливця – стріляють 10 лисух і більше… І так далі.Певен, що ви до цих прикладів додасте ще стільки ж інших варіантів, колиякий-небудь дозвіл або службове посвідчення служать лише прикриттям для виходу
в угіддя зі зброєю й проведення полювання на все, що трапиться під руку. Точно
так само не здивую вас новизною пропозицій і напрямів у боротьбі з подібним
браконьєрством «під прикриттям папірця».У першу чергу, це наповнення угідь дичиною. Поки наші угіддя будутьнапівпорожніми, мисливці стрілятимуть по всьому, що попадеться, як би ми їх за
це не соромили й не карали. Якщо мисливець уп'яте купує відстрілку на зайця, і
за п'ять виходів бачив одного єдиного зайця, і навіть не мав можливості
стріляти по ньому, будьте певні, що кожний другий наш мисливець у такій
ситуації вистрілить по козулі або кабану, аби тільки вони йому зустрілися. І звертатися
до його совісті марно.Тільки після збільшення чисельності дичини можна говорити про підвищеннякультури полювання й мисливців. І тільки після цього для тих, до кого не
доходить виховання й переконання, слід посилювати покарання.Одним з видів браконьєрства «під прикриттям папірця» є незаконне полюваннясамої єгерської служби користувачів угіддями, лісової охорони й інших служб,
фактичним прикриттям яких є статус цієї служби, право цілий рік перебувати в
мисливських угіддях зі зброєю й без усяких додаткових дозволів. Якщо в угіддях є
справжній хазяїн, неважливо – це одна людина, клуб або первинний колектив, за
єгерями й лісниками є кому наглядати, і за таке господарство нам з вами й
державі можна не турбуватися. Та в більшості утмрівських господарств єгері полишені
самі на себе, і було б дивно, якби при зарплатні близько 600 гривень вони не
додавали б до сімейного бюджету шматка м'яса або сотні баксів від лівих
клієнтів.Контроль над єгерською службою мисливських господарств – це окремапроблема, в першу чергу, самих користувачів угіддями, в другу – державних
контролюючих служб, а вже потім – проблема мисливців. Недбалі єгері, нишком
добуваючи цінних тварин, насамперед, крадуть самі в себе. Спустошуючи довірені
їм угіддя, вони знижують їхній рейтинг і бажання мисливців відвідувати ці угіддя,
а, значить, знижують і доходи господарства.Досить дієвий метод боротьби з подібними єгерями, які хочуть отримуватизарплатню, але при цьому хочуть менше приймати офіційних мисливців (нібито
через збідненість угідь) і більше зберегти дичини для «лівих» полювань, я почав
застосовувати ще в 2000 році. Усе просто: отримав єгер обхід, отримав зарплатню,
отримав корми й бензин, отримав техобслуговування – отримуй і план на відстріл
копитних і хутрових звірів, на кількість полювань і прийнятих мисливців, отримай
план на доходи від усіх видів полювань. З планом не впорався – отримуй урізану
зарплатню в перший сезон, на другий рік не справляєшся – іди працювати в інше
місце. І, повірте, відповідальність і ефективність роботи більшості єгерів
підвищується, якщо їм на початку сезону довести план роботи й, звичайно,
зарплатню, що залежить від нього.Боротися з таким явищем, як браконьєрство єгерів, досить складно навітьдосвідченим державним інспекторам, яких бракує катастрофічно. А тому на перший
план у цьому питанні виходять економічні важелі, довіра й виховання й,
насамперед, кадрова робота, скрупульозний добір на роботу єгерів.Інша справа боротьба з ще одним видом браконьєрства «під прикриттямпосвідчення» – незаконне полювання у виконанні лісової охорони й самих
державних перевіряючих. Це вже справжня катастрофа. Якщо лісників ще є кому
перевіряти, то самих перевіряючих і перевіряти нікому, хіба що їхнім
безпосереднім начальникам, які з кабінетів на природу виходять украй рідко, та
й то тільки на полювання, організовані їхніми ж підлеглими. Одне тішить – ця
категорія за своєю чисельністю й кількістю проведених ними незаконних полювань малозначна.
До того ж і за цією групою браконьєрів «з посвідченнями» є кому наглядати –
мисливській громадськості.Тепер ви зрозуміли, з якої причини й ким в останні 10-15 років в Україніпрактично знищений інститут громадських інспекторів? Ні, роздача посвідчень громадських
інспекторів, звісно, триває, але от ефективність їхньої роботи залишає бажати
кращого. Сьогодні громадські інспектори складають одиниці протоколів на рік, а
здатні знизити рівень браконьєрства на 15-30 % і, головне, тільки громадські
працівники можуть вплинути на браконьєрство серед державних мужів і різного
роду контролюючих служб, яких звичайні єгері бояться. На окрему статтю заслуговує тема браконьєрства під прикриттям посвідчення «лісовоїохорони». Чому? Хто не знає, лісники, згідно з «Лісовим кодексом» і «Положенням
про лісову охорону», мають право на роботі, як і єгері, цілий рік знаходитися
зі зброєю в угіддях. Тобто, при бажанні, рушниця цілий рік під рукою, а звір раз
у раз з'являється перед очима. Лісники в угіддях не викликають підозри, їх
машини практично ніхто не перевіряє. Та й на полювання їм спеціально їздити не
треба, їде по робочих питаннях, побачив з вікна автомобіля звіра – вистрілив.
Щоб зрозуміти, наскільки масштабним є браконьєрство серед лісників, наведу дані
опитування 2006 року, за якими лісники з невеликим відривом поступилися єгерям
і посіли п'яте місце. А по окремих районах (5 % респондентів) лісникам було
віддано перше місце по браконьєрству. Що не кажи, а прислів'я: «Хто що стереже,
той те й має» безпосередньо стосується наших єгерів і лісників. Боротьба з
таким специфічним явищем, як браконьєрство серед лісників і єгерів, поряд із
загальними методами, має й специфічні прийоми, про які я розповім окремо.У цьому місці ми підійшли до малоописаного, але досить шокуючого за своїмимасштабами і підготовкою виду браконьєрства «під прикриттям папірця» –
порушення мисливськими господарствами сезонних норм добування дичини. Нагадаю,
сьогодні в Україні обсяги добування на всяку дичину для мисливських господарств
(не плутати з мисливцями) узгоджуються на сезон двома нормами – лімітами добування
на сезон (це всі види парнокопитних і деякі види хутрових звірів: куниця
лісова, бобер, ондатра, байбак, борсук) і пропускною здатністю (це всі види
пернатої дичини й деякі види хутрових: куниця кам'яна, нірка американська,
кролик дикий, заєць-русак та інші). На перші (лімітовані, ліцензійні) види
дичини полювання проводиться за ліцензіями, на другі (нормовані пропускною
здатністю) – за відстрільними картками. Отож, якщо з обліком копитних і видачею
на їхнє добування ліцензій в Україні наведений хоч якийсь порядок і облік
ліцензій, то з виготовленням, поширенням і обліком відстрільних карток у нас
повна тьма, що породила широкий спектр браконьєрства «під прикриттям папірця».Однак у розрізі даної статті нас цікавлять не розрізнені, спонтанніправопорушення з власної волі й бажання самих мисливців, а сплановані й
ретельно проведені користувачами угідь карні злочини, що полягають у масштабних
порушеннях норм добування дрібної дичини – птаха й зайця-русака. Я не
обмовився, за масштабами завданих державному мисливському фонду збитків, по
суті змови різних осіб, за ступенем недбалості представників державних
контролюючих органів, потрібно говорити саме про карні злочини. При цьому мова
йде про правопорушення у полюванні й мисливському господарстві, що найскладніше
розкривається, й ось чому.У чому суть правопорушень? Птаха й зайця в угіддях мало, а мисливців багато,велика спокуса для мисливського господарства не обмежувати полювання, як того
вимагає Закон, а «подоїти» усіх мисливців. Вихід тут один, наприклад, одного
зайця продати десять і більше разів. Як це реалізувати – варіантів декілька, і
всі вони пов'язані з фальсифікаціями й вимагають багатоходових комбінацій за
участю різних осіб. Та все по-порядку. Отже, наприклад, за попередніми оцінками
в якомусь мисливському господарстві «Н» без шкоди для господарства, без
порушення балансу приріст/добування, можна добути за сезон 100 зайців, як того
вимагають науково обґрунтовані норми дбування, а, значить, можна видати 300-400
разових відстрільних карток або 100 сезонних (підкреслюю – «або»). При цьому
мисливців, які хочуть пополювати на зайця в цьому сезоні, близько тисячі, і це
тільки тих, хто стоїть на обліку й уже сплатив членські внески, своїм не
відмовиш. А ще ж обласний центр поруч, і там знайдеться сотня-друга охочих до
зайчатинки. І це ще не все, адже кожний мисливець мріє приїхати в господарство
не один раз і добути не одного зайця, а тому однією разовою відстрілкою
мисливця ніяк не задовольнити. Загалом, спокуса велика, грошики самі просяться
в касу, а в рамках норм і законів їх з мисливців не витрусиш. Вихід тут один,
обдурити мисливців і державу, представити мисливське господарство «Н» як країну
чудес: зайців – валом, усього – валом, загалом, беріть ваші грошики й закопуйте
на нашій території. Власне кажучи, наших мисливців і вмовляти не треба, через
тотальний дефіцит на полювання, вони в основному несуть свої гроші в перше-ліпше
мисливське господарство, не звертаючи уваги на його репутацію й практично повну
відсутність дичини – все одно йти більше нікуди. Тож питання реклами сьогодні
найменше хвилює господарства-паразити, мисливці самі прийдуть і гроші
принесуть. Та є проблемка, як усіх охочих обілетити? Вихід один – треба
надрукувати достатню кількість відстрілок, нехай вони й не забезпечені дичиною,
благо тупий Закон і така ж тупа державна політика дозволяють відстрільні картки
друкувати самим користувачам угіддями. Однак підстрахуватися варто було б, і ці
зайві відстрілки якось виправдати. Саме тут і починаються фальсифікації. Треба показати
ситуацію так, що в угіддях господарства «Н» припустимо відстріляти не 100
зайців, а хоча б 200, а краще 300. Ну, виб'ють зайців, а, може, і не виб'ють,
аби тільки гроші в цьому сезоні отримати, а потім хоч трава не рости, якось
буде. І так вони міркують з року в рік.Ви скажете, мовляв, що це за мисливствознавці, що це за хазяї угідь, якійдуть на такий моральний і посадовий злочин, на яких зайців вони будуть
проводити полювання наступного сезону? На віртуальних! Половина директорів
наших мисливських господарств, які свідомо фальсифікують обліки дичини з метою отримання
завищених норм добування на сезон, а часом і хоч на що-небудь відкрити
полювання, і є моральними й професійними виродками й злочинцями. Такі самі й
десятки обліковців, які ставлять свої підписи на заздалегідь сфальсифікованих
облікових картках по нібито зафіксованих ними на прогонах десятках зайців, яких
вони й близько не бачили. У таких господарствах-паразитах на обліки взагалі
намагаються запрошувати перевірених і надійних людей, таких, які підпишуть усе,
що їм підсунуть директори господарств.А що ж екологи й районні мисливствознавці, які беруть участь у подібнихлжетаксаціях і ставлять свої підписи під обліковими документами? І вони безпосередні
учасники службового злочину, кінцеве завдання яких одне – організація
незаконних полювань з метою отримання незаконного прибутку. Однак, якщо
більшість екологів ставлять свої підписи під сфальсифікованими таксаціями через
недосвідченість у даному питанні або малозначимість (як вони думають) цього
питання (хоча є й такі, хто розуміє, що підписує), то лісники, тим більше
районні мисливствознавці, які розуміються на таксації й наявності дичини в
угіддях значно краще за екологів, усвідомлено йдуть на службовий злочин.Чому підписують подібні фальшивки? Причин багато, але всі вони суб'єктивні,й протистояти цій масовій підробці обліків дичини саме лісове відомство могло
б! І є в Україні такі області, де саме районні мисливствознавці й фахівці
обласних управлінь протистоять подібним
фальсифікаціям, але їх украй мало.А ви запитуєте, чому в наших загальнодоступних угіддях з кожним днем усеменше дичини. Та перший, хто має відповідати за це, той, хто підписує
сфальсифіковані обліки! На їхній совісті перший крок в організації незаконного
масового відстрілу того, на що вже полювати категорично не можна, у порушенні
балансу приріст/добування. А нам, рядовим мисливцям, після масового розстрілу чешуть
по вухах різними виправданнями: про пожежі, про нежить у зайців і про неврожай
конюшини.Отже, перший варіант організації масового незаконного полювання на дрібнудичину – навмисна фальсифікація первинних обліків до збільшення чисельності
дичини, наявної в угіддях. Слід зазначити, що я не веду мову про фальсифікацію
взагалі всіх таксаційних документів по обліках, які проводилися тільки на
папері. Якщо дані більш-менш відповідають дійсності, якщо користувач угіддями
знає стан справ у своїх угіддях, не завищує чисельність дичини й не має на меті
влаштувати добивання залишків, Бог з ними, з такими фальсифікаціями. Самі по
собі такі сфальсифіковані обліки ніякої шкоди нікому не завдають, а лише
знижують витрати на проведення трудомістких таксацій. Однак, якщо зайця-русака
в багатьох районах України менше від мінімальної кількості, а полювання триває,
коли його щільність на тисячу га в північних областях в обліках показують таку саму,
як і в Миколаївській або Одеській, і дозволяють полювання на цей вид – це
абсурд, що межує із злочином.Однак тут фальсифікацій обліків нашим хапугам від полювання недостатньо,щоб обдерти мисливців. Наступний вид злочину, масової організації незаконних
полювань – підробка (підміна термінів) у дозвільних документах. Наприклад, у
таблицях розрахунків пропускної здатності угідь. Незважаючи на те, що така
підробка залишає сліди, які дозволяють і через десять років виявити посадовий
злочин, на це все одно йдуть. Наприклад, у Київському обласному МРВО УТМР у
Броварському господарстві був виявлений і описаний подібний випадок у сезоні
2012/2013 року («ПтР» № 5, травень 2013), коли підміна терміна «охотоднів» на термін«мисливців на сезон полювання» дозволила господарству незаконно підвищити
пропускну здатність у 13 разів! Та ніякі фальсифікації обліків не дають таких
позахмарних можливостей. Тобто замість разових відстрілок реалізовувати
сезонки, при цьому отримати незаконного виторгу близько 100 тисяч гривень.
Оцінити збиток, завданий державному мисливському фонду, неможливо. І це тільки
по одному господарству! Наступного сезону 2013/2014 такий самий посадовий
злочин був зафіксований ще в одному господарстві Київського обласного УТМР – у
Сквирському МРГ. І знову перевищення пропускної здатності по зайцю-русаку в
кілька разів. І знову прокуратура й обласне управління лісового й мисливського
господарства обмежилися відписками без жодного розслідування. Та навіть із тих
відписок, а тим більше за документами, зібраними (по Броварському МРГ УТМР) і
громадським активістом Віталієм Бліновим (по Сквирському МРГ УТМР) абсолютно
очевидно посадовий злочин – організація масових незаконних полювань.Однак і це ще не всі схеми з організації незаконних полювань «підприкриттям відстрільних карток». У кого не вистачає нахабності або мізків на
організацію таких складних махінацій з документами, у кого стоїть на дорозі
принципова людина або обласне управління, той вдається до ще примітивніших дій
– просто друкує відстрільні картки, скільки треба, без жодних погоджень. Далі
ніде їх не фіксують, а відомості про видачу (реалізацію) мисливцям і збір
грошей знищують, готівку привласнюють.Однак і на цьому посадові злочини не закінчуються. Зрозуміло, відстрільнихкарток видано набагато більше норми, якщо пропускна здатність перевищена в 2-5
разів, хай як директори мисливських господарств мудрують, мисливці все одно відстріляють
більше, ніж належить – більше затвердженого по таблицях пропускної здатності. І
це треба приховувати, а, значить, і показники звіту 2тп «полювання» (кількість
дичини, добутої за сезон по видах) будуть сфальсифіковані так, щоб усе було в
межах норм. Загалом, подібна організація незаконного полювання через зайві
(читай незаконні) відсрільні картки вимагає участі багатьох посадових осіб,
починаючи від простих обліковців, єгерів, директорів і мисливствознавців
господарств, районних державних мисливствознавців, екологів і закінчуючи
касирами й бухгалтерами користувачів угіддями. І все це сьогодні відбувається в
мисливській галузі, і нікому покласти цьому свавіллю край.Чому? В обороті мільйони незаконно заробленої готівки. Як подивишсятелевізор або заглянеш в інтернет, гать гати різних захисників природи, усі
себе рекламують, а от за бідного зайця заступитися й нікому! Ні, брешу, Блінов
Віталій спробував затупитися за сквирських зайців, для початку йому спалили побутовий
будинок у господарстві, не заспокоїівся – ліквідували все господарство й намагалися
вбити його самого. Зрозуміло, за часів абсолютної влади банди Януковича, з
урахуванням особливої прихильності пана до мисливської галузі, ні в кого не
вистачило сміливості зупинити свавілля в тому ж Київському обласному УТМР, але
тепер, з урахуванням нинішньої ситуації, невже ні в кого зі свіжих державних
чинів і громадських діячів не вистачить громадянської мужності? Невже й у
сезоні 2015/2016 ми побачимо ті самі фальсифікації обліків, безсовісні підробки
й підміни в дозвільних документах, ніким не контрольовані валізи відстрілок і таку
ж ніким не контрольовану бійню жалюгідних залишків дичини?На моє переконання, саме браконьєрство «під прикриттям відстрільнихкарток», що видаються понад усі розумні норми, понад науково обґрунтовану
пропускну здатність, там, де воно присутнє, є наймасовішим і найбільш згубним
для пернатої дичини й зайця-русака. Про масштаби фальсифікацій по Україні
говорити складно, розуміючи свою злочинну діяльність, користувачі угідь
ретельно приховують документи, в першу чергу – відомості видачі відстрільних
карток, що дозволяють їх викрити. Та можу стверджувати, що подібних незаконних
полювань під прикриттям наднормових відстрільних карток проводиться щорічно
кілька сот тисяч. І це при тому, що всіма службами, покликаними боротися з
браконьєрством, складається щорічно всього лише близько 10 тисяч протоколів на
порушників правил полювання, і жодного по суті наведеної вище проблеми. Чому? В
інспекторів безпосередньо в угіддях немає на те підстав. Щоб виявити подібні
злочини, необхідні ретельні перевірки бухгалтерій і всіх точок реалізації відстрільних
карток користувачів угіддями, а також масштабні перевірки відстрільних карток
на руках у мисливців. Це не під силу контролюючим органам. Тож чи не простіше
для припинення незаконного полювання під прикриттям лівих відстрільних карток
поставити під контроль держави виготовлення й поширення тих самих карток? Цей
простий крок, звісно, не зупинить фальсифікацію обліків дичини, але поставить
бар'єр лівим відстрільним карткам, до того ж держава ще й гроші на цьому
заробить.Однак хтось дуже добре гріє руки на незаконних мільйонах з незаконнихполювань під прикриттям лівих відстрільних карток. Сьогодні в Україні знайдеться
кілька сот фахівців, як у державних органах, так і в громадських організаціях
(деяких можу назвати поіменно), які добре знають про описану вище масову
організацію незаконних полювань. І що? Скільки ми ще будемо спостерігати за цими
розстрілами?Та найбридкіше в цьому фауноциді те, що безпосередніми учасниками його єчесні мисливці, які, нічого не підозрюючи, оплатили дозвіл на полювання й
дотримуються правил полювання. Вони навіть не здогадуються, що є учасниками
незаконної бойні, що на їхніх руках кров незаконно добутої дичини. Піднімаючи з
землі добутий трофей, вони радіють і тріумфують, але не знають, що радіти
насправді нема чому – вони розстрілюють свій завтрашній день.В. Нижник

профиль